Розвідувальні органи україни та румунії: порівняльно-правовий аналіз

Abstract

У тезі здійснено порівняльно-правовий аналіз організації та діяльності розвідувальних органів України та Румунії в умовах сучасних безпекових викликів. Розглянуто правові засади функціонування розвідувального співтовариства України, зокрема роль Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та розвідувального органу Державної прикордонної служби України. Окрему увагу приділено системі розвідки Румунії, яка охоплює Службу розвідки Румунії, Службу зовнішньої розвідки та військову розвідку Міністерства національної оборони. Визначено, що румунська модель характеризується більш розвиненим інституційним механізмом координації, тоді як в Україні провідна роль у цій сфері належить Президенту України та Раді національної безпеки і оборони України. Обґрунтовано значення євроатлантичної інтеграції, міжнародного обміну розвідувальною інформацією та демократичного цивільного контролю для підвищення ефективності розвідувальної діяльності. Зроблено висновок, що досвід Румунії може бути корисним для подальшого вдосконалення української системи розвідки, особливо в частині координації, аналітичної обробки інформації та співпраці з державами-членами НАТО.