Криміналістичне дослідження слідів біологічного походження
DOI:
https://doi.org/10.71404/CSRI.2026.39Ключові слова:
сліди біологічного походження, криміналістичне дослідження, біологічні об’єкти, ідентифікація, експертне дослідження, доказування, криміналістика, фіксація слідів, речові доказиАнотація
Висвітлено особливості криміналістичного дослідження слідів біологічного походження як джерела інформації про подію та причетних осіб. Охарактеризовано основні види таких слідів, їх властивості та значення для встановлення обставин правопорушення. Зазначено підходи до їх виявлення, фіксації та подальшого дослідження, а також роль у встановленні ідентифікаційних ознак. Підкреслено значення належного поводження з біологічними об’єктами для забезпечення їх придатності до експертного аналізу та використання у доказуванні.
Завантажити
Посилання
1. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
2. Матарикіна М. С. Проблемні питання, що виникають у ході огляду місця події: виявлення й вилучення слідів біологічного походження. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2018. Вип. 18–19. С. 201–208.
3. Степанюк Р. Л., Іонова В. В. Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2020. № 3 (90). С. 189–198.
4. Степанюк Р. Л., Перлін С. І. Дослідження ДНК як галузь криміналістичної техніки: проблеми формування та напрями розвитку. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2020. № 2 (89). С. 203–212.
5. Нечеснюк М. В., Климчук М. П., Патик А. А., Нарусевич О. С. Особливості роботи зі слідами біологічного походження людини при огляді місця події та призначення молекулярно-генетичної експертизи : методичні рекомендації. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2019. С. 90-95.
